Від купонів, паперових книг обліку та перших підприємців – до ФОП у Дії, електронної звітності, ПРРО та податків воєнного часу. До 35-річчя Незалежності України згадуємо, як разом із державою формувалася її бухгалтерська та податкова система.
Коли ми говоримо про 24 серпня 1991 року, зазвичай згадуємо Акт проголошення незалежності, синьо-жовтий прапор, референдум і перші роки нової держави.
Але незалежність – це не лише політичні рішення.
Держава стає по-справжньому самостійною тоді, коли у неї з’являються власні закони, бюджет, податки, банки, підприємці, правила ведення бізнесу та система обліку.
І якщо подивитися на останні 35 років очима бухгалтера, історія України виглядає не менш захопливо. За цей час ми пройшли шлях від паперових декларацій і записів у книгах до електронного кабінету, автоматичної реєстрації ФОП і касового апарата у смартфоні.
А почалося все ще до 24 серпня.
1991: підприємництво почали будувати ще до проголошення Незалежності
Один із найцікавіших історичних фактів: Закон «Про підприємництво» №698-XII був ухвалений ще 7 лютого 1991 року, тобто більш ніж за пів року до проголошення Незалежності.
Саме він визначав підприємництво як самостійну, систематичну діяльність на власний ризик із метою отримання прибутку та встановлював правові основи роботи громадян і юридичних осіб як суб’єктів підприємницької діяльності.
Ще один фундаментальний документ Закон «Про систему оподаткування» №1251-XII – Верховна Рада ухвалила 25 червня 1991 року.
Він визначав основи податкової політики, види податків і зборів, принципи їх встановлення та обов’язки платників. Закон набув чинності вже після проголошення Незалежності – 1 жовтня 1991 року.
Тобто ще до 24 серпня майбутня незалежна Україна фактично почала формувати власну економічну систему, а 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
У документі було прямо зазначено: відтепер на території України діють її власні Конституція та закони.
1 грудня рішення підтвердив український народ. На Всеукраїнському референдумі незалежність підтримали 90,32% учасників голосування понад 28,8 млн громадян. Для бухгалтерської та податкової системи це означало одне: тепер правила потрібно було створювати самим.
1992: податки молодої держави
Перші роки Незалежності були періодом дуже швидких змін. Економічна модель, валюта, ціни, форми власності – змінювалося практично все.
26 грудня 1992 року Кабінет Міністрів одночасно ухвалив цілий блок податкових декретів.
Серед них:
- «Про податок на прибуток підприємств і організацій»;
- «Про прибутковий податок з громадян»;
- «Про податок на добавлену вартість».
Так, саме «на добавлену вартість» – так називався документ того часу. Декрет №13-92 про прибутковий податок став одним із документів, за якими тривалий час оподатковувалися доходи громадян та підприємців. Окремі його положення про підприємницьку діяльність пережили численні зміни, а документ остаточно втратив чинність у 2012 році.
Уявіть бухгалтера початку 1990-х. Немає електронного кабінету. Немає Дії. Немає онлайн-банкінгу у сучасному розумінні. Немає Податкового кодексу.
Зате є паперові документи, нові правила, нестабільна економіка і законодавство, яке формується буквально на очах.
1998: народження єдиного податку
Одна з найважливіших дат в історії українського малого бізнесу – 3 липня 1998 року. Саме тоді був виданий Указ Президента №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Так з’явилася система, без якої сьогодні важко уявити український малий бізнес, – єдиний податок.
І тут починаються особливо цікаві цифри. Для фізичних осіб-підприємців ставка єдиного податку встановлювалася місцевими радами залежно від виду діяльності та тривалий час перебувала в межах від 20 до 200 гривень на місяць.
Для юридичних осіб у межах тогочасної спрощеної системи діяли ставки:
6% від виручки – зі сплатою ПДВ;
або
10% від виручки – якщо ПДВ включався до складу єдиного податку.
Сьогодні ці цифри виглядають майже неймовірно.
Але саме ця модель стала одним із фундаментів розвитку малого підприємництва в Україні.
1999–2000: у незалежної України з’являється власний фундамент бухгалтерського обліку
Наступна ключова дата – 16 липня 1999 року. Верховна Рада ухвалила Закон №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Він набув чинності 1 січня 2000 року. Це один із головних документів в історії української бухгалтерії. Саме він заклав правові основи регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності вже незалежної України.
І є ще один цікавий факт. Закон, ухвалений у 1999 році, чинний і сьогодні, хоча за десятиліття неодноразово змінювався та адаптувався до нових економічних умов, міжнародних стандартів і європейської інтеграції.
Тобто частина фундаменту сучасної бухгалтерії була закладена ще тоді, коли більшість звітів друкували на папері, а смартфонів у сучасному розумінні ще не існувало.
2003–2004: ФОП отримує сучасніші правила реєстрації
15 травня 2003 року був ухвалений Закон №755-IV про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Він набув чинності 1 липня 2004 року та сформував єдину систему державної реєстрації через Єдиний державний реєстр.
Для підприємців це був важливий етап. Поступово держава переходила від розрізнених реєстраційних процедур до єдиної системи обліку бізнесу. Тоді навряд чи хтось міг уявити, що через два десятиліття підприємець зможе зареєструвати ФОП із ноутбука чи телефона. Сьогодні автоматична реєстрація ФОП через Дію може відбуватися без участі державного реєстратора, а сама електронна заявка заповнюється приблизно за десять хвилин.
Від походів по кабінетах із папками документів – до кількох кліків. Для історії в 35 років це колосальна зміна.
2010–2012: Податковий кодекс і нова епоха для бухгалтерів
2 грудня 2010 року Верховна Рада ухвалила документ, який назавжди змінив роботу українських бухгалтерів, – Податковий кодекс України №2755-VI. Він набув чинності 1 січня 2011 року та об’єднав у одному кодексі значну частину правил щодо податків, зборів, платників, адміністрування та відповідальності.
І ось факт, який добре показує характер українського податкового законодавства. Картка Податкового кодексу на сайті Верховної Ради у 2026 році містить понад 240 редакцій документа. Бухгалтери точно розуміють, що означає ця цифра.
Практично вся історія професії останніх 15 років – це постійна робота зі змінами.
У цей самий період з’явився ще один знайомий кожному підприємцю платіж.
8 липня 2010 року ухвалили Закон №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Єдиний соціальний внесок об’єднав систему сплати страхових внесків, які раніше адмініструвалися окремо.
А з 1 січня 2012 року спрощена система оподаткування була вже повноцінно інтегрована до Податкового кодексу. Закон №4014-VI встановив нові правила, групи платників єдиного податку та порядок переходу на спрощену систему.
Саме тоді поняття «перша група», «друга група», «третя група» поступово стали звичайною частиною мови українських підприємців.
2014–2015: війна вперше змінює податкову систему
2014 рік став переломним не лише для держави, а й для її податкової системи.
31 липня 2014 року Закон №1621-VII вніс зміни до Податкового кодексу, якими було запроваджено військовий збір.
Податки дедалі безпосередніше ставали частиною фінансування оборони країни. Наприкінці 2014 року відбулася масштабна податкова реформа. Закон №71-VIII переформатував систему єдиного податку. З 2015 року платники були зведені до чотирьох основних груп: першої, другої, третьої та четвертої, остання з яких стала спеціальною для сільськогосподарських товаровиробників.
Система змінювалася, але сам принцип спрощеного оподаткування, започаткований ще у 1998 році, зберігся.
2016–2020: бухгалтерія переходить у цифру
Ще кілька десятиліть тому робоче місце бухгалтера складно було уявити без шаф із документами, паперових звітів і черг у податковій.
У другій половині 2010-х усе почало змінюватися значно швидше. Змінами до Податкового кодексу було детально врегульовано роботу Електронного кабінету платника, а законодавство передбачило його повноцінне функціонування не пізніше 1 січня 2018 року.
Звіти, листування, перевірка розрахунків із бюджетом і частина заяв поступово переїхали в онлайн. А 1 серпня 2020 року в Україні запрацювали програмні РРО. Фактично касовим апаратом відтепер міг стати смартфон, планшет або комп’ютер.
Для бухгалтера з 1991 року це, мабуть, виглядало б як фантастика.
2022: податкова система переходить у режим війни
Після початку повномасштабного вторгнення податкові правила знову довелося змінювати надзвичайно швидко. 15 березня 2022 року Закон №2120-IX запровадив спеціальний режим для платників третьої групи зі ставкою 2% від доходу.
Це була одна з найбільших податкових антикризових змін часів Незалежності. Мета була зрозумілою – дозволити бізнесу працювати та зберігати економічну активність у перші надзвичайно складні місяці війни.
Спеціальний режим не став постійним.
З 1 серпня 2023 року Закон №3219-IX повернув підприємців із 2-відсоткової системи на ті режими оподаткування, які вони застосовували раніше, або на звичайні умови третьої групи. Так податкова система знову адаптувалася до нової реальності.
2025–2026: військовий збір стає частиною податків ФОП
Черговою історичною зміною стало поширення військового збору безпосередньо на підприємців-єдинників. Із 1 січня 2025 року ФОП – платники єдиного податку також стали платниками військового збору.
Для першої, другої та четвертої груп ставка визначається як 10% мінімальної заробітної плати на місяць, а для третьої групи – 1% від доходу. І тут історія бухгалтерії буквально перетинається з історією Незалежності. У квітні 2026 року законодавство було доповнено нормою, за якою військовий збір спрямовується до спеціального фонду державного бюджету на забезпечення потреб Збройних Сил України.
35 років тому Україна створювала власну систему податків. Сьогодні частина цієї системи безпосередньо працює на захист самої держави.
Від паперової книги до смартфона – лише 35 років
Якщо скласти всю цю історію в одну лінію, масштаб змін стає особливо помітним.
- 1991 — перші українські закони про підприємництво та оподаткування.
- 1992 — декрети про прибутковий податок і ПДВ.
- 1998 — поява спрощеної системи та єдиного податку.
- 1999 — Закон про бухгалтерський облік.
- 2004 — єдина система державної реєстрації ФОП.
- 2011 — Податковий кодекс та ЄСВ.
- 2012 — нова модель спрощеної системи.
- 2014 — військовий збір.
- 2015 — сучасні чотири групи єдиного податку.
- 2018 — Електронний кабінет стає повноцінною частиною податкової системи.
- 2020 — ПРРО і «каса у смартфоні».
- 2022 — воєнна ставка єдиного податку 2%.
- 2025 — військовий збір для ФОП-єдинників.
- 2026 — військовий збір законодавчо пов’язується із фінансуванням потреб ЗСУ.
За кожною із цих дат – тисячі законів, постанов, наказів, декларацій, звітів і, звичайно, годин роботи українських бухгалтерів.
Незалежність очима бухгалтера
Українська бухгалтерія існувала задовго до 1991 року. Але саме за 35 років Незалежності Україна побудувала власну систему підприємництва, оподаткування, фінансової звітності та державного адміністрування.
Вона далеко не ідеальна. Вона складна.
Вона змінюється інколи швидше, ніж хотілося б бухгалтерам і бізнесу, але вона – наша. І сьогодні за звичайними речами, які ми робимо щодня – реєструємо ФОП, подаємо декларацію, сплачуємо податки, нараховуємо зарплату, формуємо чек — стоїть велика історія становлення незалежної держави.
35 років тому Україна проголосила право самостійно визначати своє майбутнє. Відтоді ми вчимося будувати власні правила, власну економіку, власний бізнес і власні інституції.
І продовжуємо робити це навіть під час війни.
З Днем Незалежності України!
І окрема вдячність Збройним Силам України – за можливість сьогодні працювати, вести бізнес, рахувати податки, створювати компанії та планувати майбутнє у своїй країні.
