Верховний Суд сформував важливу позицію, яка може суттєво вплинути на практику справ про неплатоспроможність фізичних осіб та ФОПів. Йдеться про списання податкового боргу і застосування так званого “правила трьох років”. Раніше в подібних справах часто використовувався спрощений підхід: якщо податковий борг виник у межах трирічного періоду до відкриття провадження про неплатоспроможність, його могли визнавати безнадійним і списувати фактично автоматично. Однак нова позиція Верховного Суду показує, що такий механічний підхід є ризиковим. Пише buh.ligazakon.net
У чому суть справи
ГУ ДПС у Запорізькій області заявило грошові вимоги до ФОП Халача О. Г. на суму понад 1,85 млн грн. До складу вимог входили податкові зобов’язання з ПДФО, військового збору, а також пеня та штрафні санкції.
Основна частина боргу була пов’язана з результатами податкової перевірки, проведеної ще у 2019 році. Водночас через тривале судове оскарження ці зобов’язання стали остаточно узгодженими лише у 2023 році.
Саме цей момент і став ключовим для подальшої правової оцінки: важливо не лише те, коли податкова донарахувала зобов’язання, а й коли вони набули статусу остаточно узгоджених.
Як справу оцінили суди нижчих інстанцій
Господарський суд Запорізької області, а згодом і апеляційний суд, дійшли висновку, що такий податковий борг є безнадійним і підлягає списанню відповідно до ч. 2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства.
Логіка судів була такою: борг виник у межах трьох років до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому його можна списати. Після цього провадження у справі закрили, виходячи з того, що вимоги кредиторів нібито були повністю погашені.
На практиці це означало фактичне автоматичне застосування трирічного критерію без глибшої оцінки природи податкового боргу, моменту його узгодження та співвідношення норм КУзПБ із положеннями Податкового кодексу.
Чому позиція Верховного Суду важлива для практики
Верховний Суд звернув увагу на те, що списання податкового боргу не може відбуватися суто формально. Сам факт наявності трирічного періоду ще не означає, що борг автоматично стає безнадійним і підлягає списанню в процедурі неплатоспроможності.
Для бухгалтерів, податкових консультантів та арбітражних керуючих це принциповий сигнал: при оцінці податкового боргу потрібно аналізувати не лише дату його виникнення, а й момент узгодження грошового зобов’язання, історію судового оскарження, статус вимог контролюючого органу та застосовність норм ПКУ і КУзПБ у конкретній ситуації.
Інакше є ризик неправильно визначити склад вимог кредиторів, передчасно списати борг або закрити провадження без належної правової підстави.
Що це означає для боржників і консультантів
Для фізичних осіб та ФОПів процедура неплатоспроможності не повинна розглядатися як універсальний інструмент автоматичного списання податкових боргів. Особливо якщо такі борги проходили судове оскарження або стали узгодженими значно пізніше, ніж були донараховані податковим органом.
Для консультантів це означає необхідність більш ретельного попереднього аналізу. Перед поданням документів до суду або формуванням правової позиції потрібно чітко розуміти, які саме податкові зобов’язання можуть бути списані, а які залишаються чинними вимогами держави.
Нова реальність: формальний підхід до списання податкових боргів більше не працює
Постанова Верховного Суду фактично змінює акценти у справах про неплатоспроможність фізосіб та ФОПів. Правило трьох років залишається важливим, але воно не може застосовуватися ізольовано від інших обставин справи.
Ключове завдання для практиків — правильно визначити момент виникнення та узгодження податкового зобов’язання, оцінити правову природу боргу і не підміняти повноцінний аналіз простим календарним підрахунком.
Для бізнесу, ФОПів і податкових консультантів це означає одне: списання податкового боргу через процедуру неплатоспроможності потребує значно обережнішого підходу, ніж раніше. Автоматизм у таких питаннях може коштувати програної справи, відновлення вимог податкового органу та додаткових фінансових ризиків.
Джерело інформації: buh.ligazakon.net | Фото: ChatGPT
