У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13109, який передбачає запровадження в українське правове поле нового формату господарської діяльності — сімейного підприємництва. Ініціативу підтримали 48 народних депутатів з різних фракцій, серед яких одна з активних авторок соціально-економічних реформ — Галина Третьякова. Пише buh.ligazakon.net
Суть законопроєкту полягає у формалізації сімейної моделі співпраці, де члени родини можуть офіційно працювати разом, створюючи або ФОП, або юридичну особу — сімейне підприємство. Основна мета — надати українцям законодавчо врегульовану можливість об’єднуватися для ведення спільної справи, зменшити бюрократичний тиск та стимулювати зайнятість через сімейні господарства.
Що таке сімейне підприємництво?
Сімейне підприємництво визначається як форма добровільної економічної активності громадян — членів однієї родини, які реалізують спільний проєкт з метою отримання доходу або досягнення соціального ефекту. Така форма діяльності прямо вписується в концепцію «вільно обраної зайнятості», що гарантує громадянам право самостійно обирати вид зайнятості, професію, місце роботи та формат господарської участі — в межах чинного законодавства.
Відповідно до проєкту, сімейне підприємство можуть заснувати щонайменше двоє осіб, пов’язаних родинними стосунками першого або другого ступеня спорідненості. Діяльність може провадитись як у формі ФОП, так і в статусі юридичної особи. Основна відмінність — створення договору або декларації про створення сімейного підприємства, де чітко регламентуються права та обов’язки всіх учасників.
Структура, склад і взаємовідносини учасників
Головною особою у структурі сімейного підприємства виступає його засновник — фізична особа-підприємець, яка організовує діяльність за участі інших членів родини. До участі в сімейному підприємстві можуть долучатися громадяни віком від 14 років.
Важливо: внутрішні взаємовідносини між учасниками підприємства — не вважаються трудовими, а отже, регулюються не трудовим законодавством, а умовами внутрішнього договору. Така норма дозволяє уникнути додаткових бюрократичних процедур щодо оформлення членів родини як найманих працівників.
Разом із тим, підприємство має право залучати сторонніх осіб за трудовими договорами, але з певними обмеженнями: загальна кількість учасників сімейного підприємства та найманих працівників не може перевищувати 10 осіб, а кількість найманих — не повинна бути більшою за кількість членів родини, які беруть участь у підприємництві.
Спрощене оподаткування і виключення з переліку дозволених сфер
Передбачається, що суб’єкти сімейного підприємництва зможуть працювати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що робить цей формат особливо привабливим для малого бізнесу та самозайнятих осіб.
Однак законопроєкт також встановлює обмеження щодо окремих видів діяльності, які не можуть здійснювати сімейні підприємства. Зокрема, під заборону підпадає діяльність у сфері:
оптової торгівлі;
виробництва, імпорту, експорту та продажу підакцизної продукції (за винятком окремих форм роздрібного продажу ПММ в ємностях до 20 л, пива, сидру, пері та столових вин без додавання спирту);
ресторанного господарства у закладах, де здійснюється продаж алкоголю.
Які вигоди передбачає законопроєкт?
Прийняття цього закону може відкрити нову нішу для мікробізнесу, створити правову базу для легалізації сімейної праці, зменшити податкове навантаження на малі підприємства та стимулювати розвиток локального підприємництва. Простота створення, можливість внутрішнього регулювання та гнучкий підхід до оподаткування — все це має стати дієвими факторами в умовах післявоєнної відбудови економіки.
Підприємці, які роками працюють «на сім’ю», зможуть вивести свою діяльність з тіні, а українські родини — перетворити домашній бізнес на повноцінний економічний інструмент з офіційною підтримкою держави.
