Законопроєкт №13157. Що зміниться для ФОП, роботодавців та агроекспортерів після податкових правок

Після тривалих дискусій Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13157, який вносить низку ключових змін до Податкового кодексу України. Документ не лише оновлює положення у зв’язку з прийняттям Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», а й запроваджує низку рішень, які вплинуть на оподаткування малого і середнього бізнесу, соціальну політику та експортну модель країни. Пише ninayuzhanina

Цей законопроєкт — більше, ніж сукупність технічних правок. Це — сигнал про спробу побудови сучасної та адаптивної податкової системи, здатної балансувати між фіскальними цілями та соціальними очікуваннями.

Ключові зміни: хто виграє?

1. Квартальна звітність для ФОП повертається

Фізичні особи-підприємці (ФОП) та самозайняті особи знову звітуватимуть із податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за найманих працівників щокварталу. Це дозволить забезпечити оперативнішу фіскальну звітність та кращу динаміку обліку.

2. ЄСВ: нова логіка звільнення

Закон закріплює норму, за якою ФОП та незалежні професіонали звільняються від сплати єдиного соціального внеску за себе, якщо за них уже сплачує внесок інший роботодавець (у тому числі через соціальну допомогу матері до 3 років). До цього часу така пільга працювала лише, якщо самозайнятий був найманим на основному місці роботи.

3. Соціальна підтримка учасників бойових дій

Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни отримують право на податкову знижку за витрати на оренду житла. Це — реальний механізм зменшення податкового навантаження для тих, хто постраждав від війни.

4. ПДФО — навіть у полоні

Нерезиденти, які перебувають у статусі військовополонених, тепер також враховуються як об’єкти нарахування ПДФО. Сплату податку здійснюватимуть податкові агенти — табори, ізолятори та пенітенціарні установи.

Фіскальна гнучкість: касовий метод та рента

5. Касовий метод подовжено до 2028 року

Закон подовжує можливість застосування касового методу для операцій із постачання, розподілу електроенергії, водопостачання та водовідведення. Така модель дозволяє підприємствам сплачувати ПДВ не за фактом підписання акту, а лише після фактичної оплати — що критично важливо в умовах нестабільного платіжного середовища.

6. Рента на нафту та конденсат — за касовим методом

На час дії воєнного стану (та ще 3 місяці після його завершення) ренту за видобуток нафти та газового конденсату можна буде сплачувати за касовим методом. Це зменшує ризики для видобувних компаній і дозволяє краще планувати грошові потоки.

Експорт, зарплати, акциз: чіткі сигнали бізнесу

7. Мито на сою та ріпак: нова формула до 2030 року

Встановлено вивізне мито на сою та ріпак на рівні 10% до 01.01.2030 року, з щорічним поетапним зменшенням на 1 п.п. до мінімального рівня в 5%. Однак, якщо це продукція власного вирощування — вона не оподатковується. Це формує стимул для локального виробництва та збільшення доданої вартості в межах країни.

8. Зарплатна вимога для продавців акцизу

Для всіх суб’єктів роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, пальне) встановлюється обов’язкова вимога щодо середньої заробітної плати на рівні не менше 2 мінімальних зарплат. Це покликане зменшити тінізацію ринку та покращити соціальні гарантії найманих працівників.

Законопроєкт №13157 — не просто набір податкових нововведень. Це — поступ до зрілої податкової системи, яка враховує реалії воєнного часу, стимулює білий бізнес та вводить чіткі соціальні інструменти підтримки.

Він не скасовує виклики — але дає відповідь на частину з них: гнучкість, прозорість, адресна підтримка. Якщо держава й надалі дотримуватиметься такого підходу, український бізнес отримає більше передбачуваності, а громадяни — більше справедливості в оподаткуванні.