Українські компанії дедалі частіше працюють із консультантами, юристами, ІТ-фахівцями та іншими підрядниками, зареєстрованими за кордоном. Особливо це стосується Польщі, Німеччини, країн Балтії та інших юрисдикцій ЄС, де сьогодні перебуває значна частина українських спеціалістів.
На практиці бізнес часто сприймає співпрацю з іноземним ФОПом як «звичайну оплату послуг». Однак податкові наслідки таких операцій значно складніші. У більшості випадків українська компанія автоматично стикається з питаннями ПДВ, ПДФО, військового збору та потенційних ризиків щодо ЄСВ.
Саме тому операції з ФОПами-нерезидентами у 2026 році вже не можна розглядати лише як бухгалтерську формальність. Це питання міжнародного оподаткування, валютного контролю та правильного структурування зовнішньоекономічної діяльності.
ПДВ: у більшості випадків податкові зобов’язання виникають в Україні
Ключова помилка бізнесу — орієнтуватися лише на країну реєстрації підрядника.
Для консультаційних, юридичних та IT-послуг українське законодавство застосовує інший принцип: місце постачання визначається за місцем реєстрації отримувача послуг.
Фактично це означає:
якщо українська компанія купує послугу у ФОПа з Польщі, Німеччини чи будь-якої іншої країни, а отримувачем є резидент України — виникає обов’язок нарахування ПДВ.
Найчастіше це стосується:
- IT-послуг;
- маркетингових консультацій;
- юридичного супроводу;
- розробки програмного забезпечення;
- обробки даних;
- аналітичних і консалтингових послуг.
У такій моделі українська компанія фактично виступає податковим агентом із ПДВ при імпорті послуг.
Для бізнесу це означає одразу декілька наслідків:
- необхідність правильного документального оформлення ЗЕД-операції;
- виникнення податкових зобов’язань;
- контроль валютного контракту;
- ризики податкових донарахувань при неправильній кваліфікації послуг.
ПДФО та військовий збір: де виникає головний нюанс
Ще одна зона ризику — оподаткування доходу самого нерезидента.
Податкова позиція полягає в тому, що українська компанія, яка виплачує дохід іноземцю, потенційно виконує функцію податкового агента.
У базовій моделі це означає:
- ПДФО — 18%;
- військовий збір — 5%.
Однак саме тут вступають у дію міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо іноземний підрядник надає офіційну довідку про своє податкове резидентство, українська компанія може застосовувати положення міжнародної конвенції та уникнути подвійного оподаткування.
Саме цей документ у багатьох випадках стає критично важливим.
Без нього бізнес ризикує:
- отримати претензії від ДПС;
- неправильно утримати податки;
- зіткнутися з донарахуваннями під час перевірок;
- створити податковий конфлікт між двома юрисдикціями.
ЄСВ: найбільш неоднозначне питання у роботі з нерезидентами
Саме ЄСВ сьогодні залишається найбільш дискусійною темою у співпраці з іноземними ФОПами.
Податкова практика демонструє різні підходи залежно від країни, типу договору та міжнародних угод між державами.
Наприклад:
- з Польщею діє ратифікована угода про соціальне забезпечення, тому в окремих випадках український ЄСВ може не нараховуватись;
- з Німеччиною ситуація складніша, оскільки відповідна угода досі не ратифікована Верховною Радою.
Через це одна й та сама модель співпраці може мати різні податкові наслідки залежно від юрисдикції нерезидента.
Більше того, навіть податкові консультації останніх років містять різні підходи до питання нарахування ЄСВ на виплати нерезидентам.
Саме тому для компаній, які регулярно працюють із закордонними підрядниками, питання ЄСВ уже давно перейшло з категорії «бухгалтерського нюансу» у сферу повноцінного податкового ризик-менеджменту.
Чому бізнесу більше недостатньо «просто оплатити інвойс»
У 2026 році податкові органи дедалі більше уваги приділяють міжнародним операціям, особливо у сфері IT, консалтингу, маркетингу та цифрових послуг.
Фактично український бізнес працює в новій реальності, де критично важливими стають:
- правильна структура договору;
- підтвердження резидентства;
- логіка місця постачання послуг;
- документальна база;
- валютний контроль;
- податкове трактування виплат.
Помилка на етапі оформлення контракту може коштувати значно дорожче, ніж сама послуга.
Що варто зробити бізнесу вже зараз
Компаніям, які працюють із ФОПами-нерезидентами, варто системно переглянути свої підходи до зовнішньоекономічних операцій.
На практиці це означає:
- аудит чинних договорів;
- перевірку податкового статусу контрагентів;
- отримання довідок про резидентство;
- аналіз міжнародних конвенцій;
- перевірку ризиків щодо ПДВ та ЄСВ;
- коректне оформлення первинної документації.
У 2026 році робота з іноземними підрядниками — це вже не просто питання бухгалтерії. Це частина міжнародної податкової архітектури бізнесу.
І саме якість цієї архітектури визначає, чи буде така співпраця безпечною для компанії під час майбутніх перевірок.
Джерело інформації: інтернет. Фото: ChatGPT
